- недорікуватий
- —————————————————————————————недорі́куватийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
недорікуватий — а, е. 1) Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорі/куватий, того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2) перен., розм.… … Український тлумачний словник
недорікуватий — 1) (який має певний дефект мови; у знач. ім. той, хто має певний дефект мови); недоріка (той, хто має певний дефект мови) 2) див. безпорадний … Словник синонімів української мови
недорікий — а, е, рідко. Те саме, що недорікуватий … Український тлумачний словник
недорікуватість — тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1) … Український тлумачний словник
недорікувато — Присл. до недорікуватий … Український тлумачний словник
недо... — Складні слова з недо..., що мають значення чогось езакінченого, незавершеного, напр.: недобудуваний, недобудувати, недоважений, недоважити, недоважуваня, недоважувати, недоварений, недоварювати, недоварюватися, недоведений, недоведеніст,… … Словник лемківскої говірки
недомова — ч. і ж., діал. Недорікуватий, заїка … Український тлумачний словник
недомовлий — а, е, фольк. Недорікуватий … Український тлумачний словник
недомовний — а, е. Якому властивий розлад мови; недорікуватий … Український тлумачний словник
тяжкомовний — а, е, заст. Недорікуватий … Український тлумачний словник